«Инцидент в русской школе – это просто дикая выходка невоспитанных людей. Львов мультикультурный и толерантный город. Чем больше акцентировать внимание на таких случаях, тем больше идиотов захотят это делать. Ни одна из политических сил не возьмёт ответственности за этот инцидент. Абсолютное большинство львовян очень терпимы, ибо они европейцы».

 Депутат Львовского горсовета, руководитель фракции ГП «Пора» Петро Адамик.

Позволим себе высказывание депутата Львовского горсовета от «Поры» взять здесь за эпиграф. Как известно, эпиграф автором выбирается с главной целью: помочь читателю в понимании написанного текста. Вот и разберём этот эпиграф для «разъяснения» случившегося.

Пан Адамык сознался сразу: «… дика витівка». И прилагательное в этом словосочетании не для красы, а для сути! На дикие выходки способны, как известно, только дикари. Далее пан депутат вставляет витиеватое выражение с любимым словом демократов «толерантне». Об эту толерантность спотыкаются все украинские национал-патриоты, когда громят Русский центр или пишут на заборах: «Смерть москалям». Мы это с вами читали и наблюдали не раз. Далее (с пафосом!) «порист» продолжает про дикую выходку невоспитанных людей, а мы читаем и улыбаемся: обливали русскую школу «невоспитанные дикари», а почему власти Львова, «мультикультурного города», на все подобные выходки реагируют, скромно потупив очи?

Вероятно, потому (воспользуемся комментарием п. Адамыка), что «абсолютна більшість городян дуже терпимі до різних речей». Это пан Адамык попал в яблочко! Следующее высказывание можно обозвать «перлом»: «… чим більше будуть акцентувати на таких речах, тим більше ідіотів будуть хотіти такі речі робити». Такой вывод можно разбирать как пример алогизма, типа «причешите мне уши». С «идиотами» мы согласны, а с самим выводом поспорим. Следуя логике Адамыка, и на преступников не нужно обращать внимания, потому что тогда нормальные люди тоже захотят нарушать закон. Депутат убеждён, что ни одна политическая сила не возьмёт ответственность за «інцидент».

Вот ещё одно любимое словечко наших демократов! Инцидент предполагает участие в происходившем двух и более сторон, а здесь совсем другое: трусливые отморозки проползли по двору, нагадили – и шасть в кусты! Краску выбрали под цвет государственного флага: знай наших! Потому и не возьмут на себя ответственность, что не Сила, а просто шавки, которые всегда тявкают из подворотни. Моськи, одним словом. «О вкусах не спорят – есть тысяча мнений, я этот закон на себе испытал», - утверждал В. Высоцкий.

И мы тоже спорить не будем. Одни свой патриотизм будут доказывать благоустройством родного города, а другие – обливая краской неукраинские символы; одни будут любить свой народ и уважать другие народы, как учил Тарас Григорьевич, а другие, конечно, «идиоты» и не учившиеся в школе, любовь к отечеству станут выражать через ненависть. Человечество уже проходило такую историю, но украинские националисты так ничему не научились. Двоечники несчастные…

«Правильной дорогой идёте, товарищи», - утверждал один усатый грузин. Вот с такими достижениями и идем прямо в Европу, но прибудем совсем в другое место, которое прекрасно в русском языке рифмуется с этим континентом.


Маша Русская, г. Львов

ЗАЯВА 
російської діаспори Львова в зв’язку з антипольським та антиросійським інцидентом, що стався на території Львівської СЗШ № 6 вночі 30 березня 2010 р.

Оприлюднити дану заяву нас змусив не стільки здійснений напередодні акт вандалізму по відношенню до Львівської загальноосвітньої школи № 6 з російською мовою викладання, де разом з росіянами навчаються діти багатьох національностей, скільки оцінка цього інциденту представниками львівської влади та правоохоронних органів.
В своєму коментарі керівник Відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Львівській області Д. Харчук розповів, що «інцидент стався вночі, точна година невідома», а рясно облитий фарбою фасад та розбите вікно помітили зранку вчителі, які прийшли на роботу та одразу викликали правоохоронців. «На місці події працює слідчо-оперативна група Личаківського райвідділу міліції» - додав правоохоронець. 
http://www.zaxid.net/newsua/2010/3/30/115539/
Даний, сповнений своєрідного гумору, коментар офіцера викликає в нас лише гірку посмішку, адже школа знаходиться практично навпроти згаданого райвідділу МВС! Фасад будівлі школи виходить на одну з головних вулиць Львова і «оперативність» групи, яка прибула тоді, коли вже давно розвиднілося, і зробила це лише після виклику зі школи, просто вражає! Як і те, що речник львівської міліції непрямо дорікнув зловмисникам, що вони не поінформували міліцію про час скоєння нападу!
Це вже далеко не перший випадок нападу на споруди, які використовуються національними меншинами Львівщини для реалізації своїх духовних та освітніх потреб, а також на пам’ятники. Акти вандалізму раніше здійснювались по відношенню до СЗШ № 17 м. Львова, польської гімназії, єврейської синагоги, пам’ятника жертвам Голокосту. Від нападів вандалів неодноразово потерпав Російський культурний центр, меморіальні комплекси «Пагорб Слави» та «Переможцям над фашизмом».
Практично жодного разу зловмисників не встановили і тим більше не затримали. Такій байдужості рядових львівських правоохоронців, які не вважають пріоритетами охорону громадського спокою та безпеку громадян, не доводиться дивуватися... Вони, очевидно, беруть приклад зі свого шефа, полковника І. Цікала, який в офіційному листуванні з Міським головою вже розписувався в своїй нездатності забезпечити громадський порядок під час заходів з нагоди офіційного свята – Дня визволення Львова від фашистських загарбників. http://www.zik.com.ua/ua/news/2009/07/24/189883 
Дійшло до того, що Львівський окружний адміністративний суд в своїй Постанові № 2а-4778/09/1370 від 24.07.2009 р. присвятив цілий абзац, щоб іменем України нагадати головному міліціонеру міста про його функціональні обов’язки! Але невідомим хуліганам у Львові нема чого боятися, оскільки міліція міста настільки ліберальна, що дозволяє і значно нахабніші витівки. 
Можна, наприклад, у супроводі ескорту правоохоронців, на чолі чисельної колони однодумців-неонацистів, що сховали свої обличчя під масками, безкарно пронести через весь центр Львова (пр. Свободи, пл.. Ринок) державний прапор України, прикріпивши його догори дригом! 
http://www.reactor.org.ua/main/2785-video-z-marshu-29-sichnya-u-lvovi.html
Розписаними свастиками стінами, публічними вигуками «Слава нації! Смерть ворогам!», «просвітніми» акціями ксенофобського характеру, що відбуваються в навчальних закладах та дитячих садочках, регулярними пікетами під стінами дипломатичних представництв сусідніх держав, неонацистськими факельними маршами, які проходять з дозволу влади та в супроводі міліції, львівська влада рапортує про свою готовність до Євро-2012… 
Галицькі високопосадовці засуджують такі прояви «патріотизму» лише тоді, коли, як у випадку з СЗШ № 6, завдано шкоди комунальній власності і доведеться витрачати бюджетні кошти на ліквідацію наслідків хуліганства. 
Нашу увагу привернула також заява Голови фракції ГП «Пора» Петра Адамика. «Львів – мультикультурне, толерантне місто, і абсолютна більшість городян дуже терпимі до різних речей, тому що є європейцями» - наголосив депутат і ми з ним готові погодитися. 
Одночасно представник «Пори» оцінив інцидент в СЗШ № 6 словами: «це навіть не провокація, це просто дика витівка, що випадає з контексту тієї ситуації, яка є у Львові» та охарактеризував людей, які мають стосунок до подібних акцій «невихованими людьми» та, пробачте за цитування, - «ідіотами». 
Хочеться спитати в п. Адамика, за кого росіяни Львова мають вважати більшість депутатів Львівської міської ради, які 25 березня 2010 р. відмовили СЗШ № 52 ім. М. Лобачевського з поглибленим вивченням математики в наданні статусу спеціалізованої. Педагогічний колектив українських вчителів вже давно заслужив цей статус. Більшість міських обранців не підтримала рішення, підготовлене Управлінням освіти ЛМР, і зробила це після того, як одному з депутатів - відомому своєю «толерантністю європейцю» не сподобалося, що ця школа – з російською мовою викладання. 
http://www.vgolos.com.ua/politic/news/36246.html?page=2 
Таку позицію Львівської міської ради ми маємо сприймати за нормальний прояв «тієї ситуації, яка є у Львові?!» Як і події минулої весни, коли нам довелося боротися за збереження СЗШ № 35, яку міські чиновники планували ліквідувати без жодних консультацій з батьками та колективом школи?!
Ще одним яскравим взірцем «європейських» підходів львівських можновладців до національних меншин є красномовне мовчання Міського голови А. Садового у відповідь на звернення російських організацій Львова, керівники яких хотіли з ним зустрітися там конструктивно обговорити проблеми російської громади. 
Зробивши невеликий огляд, повернемося до інциденту в СЗШ № 6. 
ЗМІ делікатно обійшли один дуже важливий момент. Ціллю вандалів, які закидали фасад школи банками з синьою та жовтою фарбами, був (це добре видно з фотографій), польській білий орел, панно з зображенням якого було відновлене під час ремонту та повернення фасаду історичного вигляду. 
А офіційну політичну підтримку цьому акту вандалізму було надано … з боку Львівської обласної ради! Ще 11 березня ц. р. тимчасова комісія ЛОР вустами свого Голови, депутата О. Козака визначила, що зображення на панно - «із антидержавним змістом»! І навіть надіслала відповідні запити до прокуратури та СБУ. http://www.vgolos.com.ua/politic/news/36051.html?page=11
Здійснення нападу на навчальний заклад відтоді стало питанням часу…
На підставі вищенаведеного ми звертаємося до керівництва Львова, Львівської області та до правоохоронних структур з вимогою звернути увагу на вкрай тривожні тенденції, які мають місце у внутрішньополітичному житті регіону, радикалізацію відверто нацистських організацій, втягнення до їх лав молоді, в тому числі неповнолітніх!
Розглянути питання про відповідність начальника Львівського міського управління МВС України полковника міліції І. Цікала займаній посаді, а також дати оцінку діям окремих депутатів Львівської обласної та міської рад, які, використовуючи мандати народних обранців, систематично роблять заяви та беруть участь в акціях, які підпадають під визначення «розпалювання міжнаціональної ворожнечі».
Сподіваємося на розуміння та підтримку з боку правозахисних та громадських організацій, журналістів, інтелігенції - всіх, кому небайдужі демократія, права людини та майбутнє нашої держави. 


 Від імені 

Російського товариства ім. О. Пушкіна Володимир Кравченко

Асоціації культури та освіти 
«Русский дом» Тетяна Швецова

Львівської обласної організації
Руського руху України Віктор Біканов 

 Об’єднання ленінградців у Львові 
«Пітер-клуб» Ігор Корчевський

Російського Молодіжного Братства Олег Карцев
   
31 березня 2010 р.